Ви коли-небудь замислювались, чому майже вся кава походить із тропіків? Чому її не вирощують в Україні чи, скажімо, у Франції? Вся справа не лише в теплі… а у світлі, дощах і... трошки в характері самої кавової рослини.
Кавове дерево — це справжній аристократ серед рослин. Щоб воно дало щедрий і якісний врожай, потрібно створити для нього ідеальні умови:
Ці умови майже неможливо відтворити штучно. Найголовніше — це інтенсивність і сталість сонячного світла, яка притаманна лише певним широтам. І саме там народжується унікальний смак.
Кавовий пояс — це уявна смуга між тропіками Рака і Козерога (близько 23,5° на північ і південь від екватора). Саме тут клімат м’який, вологий, теплий і... передбачуваний. А ще — сонце світить рівномірно протягом усього року.
У цей пояс входять понад 80 країн, серед яких — Бразилія, Колумбія, Ефіопія, Кенія, В'єтнам, Індонезія. Усі вони — кавові легенди. І кожна з них дарує зернам щось особливе: від ягідної кислинки до пряного післясмаку.
Річ у тім, що Земля нахилена під кутом 23,4°, тому в тропіках сонячне світло протягом року стабільне. А вже далі — ближче до полюсів — світла стає менше і воно змінюється залежно від сезону. Таке світло просто не підходить кавовим деревам.
Звичайно, в теплицях можна підтримати вологість і температуру, але інтенсивність сонця — не відтвориш. А без нього кава не розкриє свій потенціал. Не буде того смаку, за який ми її так любимо.
Кавовий пояс — це не просто географія. Це — основа смаку. Саме тут народжується кава, яка може здивувати ароматом тропічного манго, нотами какао чи виноградною кислинкою.
Тож наступного разу, коли ви насолоджуватиметесь чашкою кави, пам’ятайте: десь на екваторі сонце, дощ і родючий ґрунт творили для вас цей смак — повільно, дбайливо, з душею.