Чому високі ціни змушують експортерів вагатися: парадокс ринку кави

Ціни на каву б’ють рекорди, а експортери... не поспішають продавати. Дивно? На перший погляд — так. Але якщо зазирнути вглиб ринку, ситуація виявляється значно складнішою.

Рекордні ціни — не завжди добра новина

Ціна C — базовий орієнтир для світового ринку кави — досягла історичних максимумів: понад $4,40 за фунт. І хоча це виглядає як чудова нагода заробити, багато виробників і експортерів не поспішають укладати угоди. Чому?

По-перше, непередбачуваність. Зафіксувати сьогоднішню ціну в контракті — це ризик. Якщо завтра вартість впаде, експортер залишиться із завищеними зобов’язаннями. А якщо підніметься — фермер може відмовитися виконати контракт (так званий стратегічний дефолт).

«Щоб заробляти гроші, треба мати гроші»

Високі ціни = більше готівки, якої... у багатьох просто немає. Трейдери й експортери працюють у середовищі, де попереднє фінансування стало майже розкішшю. Ризики зросли, а доступ до кредитів ускладнився. Це змушує компанії купувати менше кави або взагалі виходити з ринку.

«Доступ до капіталу — складніший, ніж будь-коли», — каже Андреа Бріто Нуньєз з Osito Coffee.

До того ж, контракти хеджування, які зазвичай допомагали страхувати ризики, стали занадто дорогими. У найгірших випадках трейдерів може чекати маржин-кол та примусова ліквідація позицій.

Удар по ланцюгу постачання

Криза не лише у виробників. Обсмажувачі також потрапили під тиск — багато хто змушений купувати менше або діяти за стратегією «живемо з рук до рота», закуповуючи каву лише на кілька тижнів наперед.

Водночас інші трейдери, боячись ще більшого зростання цін, скуповують запаси авансом, граючи у ризиковані стратегії типу беквордації — купівля товару сьогодні з поставкою в майбутньому за нижчою ціною.

Результат? Ринок ще більше розгойдується.

Виробники йдуть на локальний ринок

Ціни на внутрішніх ринках — у Бразилії, Мексиці, Ефіопії — часто такі ж високі, як і в експорті. Але локально продати простіше, швидше й без логістичних головоломок. Тож багато фермерів віддають перевагу внутрішнім продажам або взагалі зберігають каву як «золотий запас», сподіваючись на ще вищу ціну.

Як вижити у цій «новій нормі»?

Це вже не просто коливання ринку — це перехід у нову еру. І вижити в ній зможуть лише ті, хто будує сталі відносини, засновані на довірі, взаємоповазі та партнерстві.

• Обсмажувачі, які працюють напряму з фермерами, частіше отримують вигідніші умови.
• Експортери, що мають доступ до фінансування, можуть втримати позиції на ринку.
• Виробники, які цінують довгострокове партнерство, навіть у роки рекордних цін, — отримують стабільність.

Що далі?

Очікувати повернення до "дешевої кави" вже не варто. Зміни клімату, логістичні проблеми й глобальний попит формують нову реальність, де ціна за фунт понад $2 — не виняток, а правило.