
Сьогодні Київ складно уявити без кав'ярень, але ще два століття тому кава була дорогим і далеко не повсякденним напоєм. Хоча пити каву в Києві почали значно раніше, перші заклади, де за нею можна було спеціально зустрітися, з'явилися у XIX столітті.
У 1840-х роках у Києві працювала кав'ярня-кондитерська Готліба Фінке, яку в історичних матеріалах називають першою київською кав'ярнею-кондитерською. Вона була настільки відомою, що серед містян поширився вислів — піти «на каву до Фінка».
Кав'ярня того часу була не просто місцем, де можна було випити чашку кави. Це був новий для міста формат дозвілля — простір для зустрічей, спілкування та відпочинку.
Наступний важливий етап почався у 1860-х роках, коли в Києві запрацювала «Швейцарська кондитерська» Мартіна Штіфлера. Швейцарські кондитери взагалі відіграли помітну роль у розвитку київської гастрономічної культури XIX століття.
У таких закладах кава вже ставала частиною цілого ритуалу: її подавали разом із шоколадом, тістечками та іншими солодощами.
Наприкінці XIX століття одним із найвідоміших імен у кавовому житті Києва став швейцарський кондитер Бернард Семадені.
Він прибув до Києва у 1877 році, а його кафе-кондитерські згодом стали одними з найвідоміших закладів міста. Особливо популярним був заклад навпроти Міської думи на Хрещатику.
Сюди приходили не тільки за кавою та десертами. У Семадені зустрічалися підприємці, комерсанти, біржовики та політики, читали газети й журнали, обговорювали справи та призначали зустрічі. Через це заклад навіть отримав репутацію своєрідної неофіційної київської біржі.
Асортимент теж був вражаючим для свого часу: кава, шоколад, морозиво, тістечка, здобні булочки, цукерки та складні багатоярусні торти на замовлення.
Наприкінці XIX — на початку XX століття кав'ярні та кондитерські вже стали характерною частиною центрального Києва. Серед відомих закладів того часу були:
Кава поступово переставала бути лише екзотичним дорогим напоєм і ставала частиною міського способу життя. У кав'ярнях зустрічалися, знайомилися, читали пресу, говорили про справи та проводили вільний час.
Саме у XIX столітті почала формуватися київська культура «зустрітися за кавою» — традиція, яка через понад століття залишається невіддільною частиною життя міста.